Phrase (Словосполучення)
Слова служать матеріалом для побудови речень. Розташовані певним чином у реченні, вони передають думки, почуття, враження. Від того, як поєднуються слова, залежить зміст вислову. Наприклад, ряд поданих нижче слів не являє собою речення, тому що тут відсутній граматичний зв’язок слів: Сім білий троянда стояти на стіл у скляний голубий ваза моя сестра. Не можна вважати реченням ряд слів, граматично зв’язаних між собою, але без смислового зв’язку: Водянистий котик | тече | у гіпотенузу.
Отже, слова у реченні повинні поєднуватися як граматично, так і за смислом, утворюючи різні словосполучення. Найбільш уживаними вважаються іменні та дієслівні словосполучення, смислове значення в яких виражається повнозначними частинами мови (дієсловом, іменником, прикметником, числівником, займенником), а граматичне значення виражається службовими частинами мови (артиклями, прийменниками, службовими дієсловами).
Назва словосполучення, а отже, його оформлення та закономірності перекладу, залежать від ядра словосполучення. Для іменного словосполучення— це іменник, а для дієслівного словосполучення — це дієслово.
Кожний тип словосполучення (іменне чи дієслівне) утворюється за допомогою своїх засобів зв’язку, до його складу входять ті повнозначні частини мови, які характерні саме для нього. Службові частини мови — артикль, прийменник, службові дієслова, як засоби зв’язку, — завжди стоять на початку словосполучення, граматично зв’язані з його ядром і являють собою ознаки границь словосполучення, які автоматично сприймаються при зрілому читанні.
Правила перекладу іменного та дієслівного словосполучення відрізняються один від одного.
При перекладі англійського іменного словосполучення найбільш суттєвим є встановлення зв’язків між словами, які входять до нього, та послідовність їх передачі українською мовою.
Для перекладу дієслівного словосполучення найбільш важливим є встановлення першого елемента словосполучення (службові, модальні дієслова, дієслова-зв’язки) та знаходження останнього слова словосполучення (дієслова-ядра, іменної частини, частини фразеологічного присудка, частини звороту).
is writing — пише
can write — може писати
is a student — (є) студент
is known to study — відомо, що (він) навчається
ДІЄСЛІВНЕ
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Дієслівні словосполучення займають найбільш важливе місце у структурі англійської мови, тому що за кількістю форм та граматичних значень дієслово, як ядро дієслівного словосполучення, посідає перше місце у граматиці сучасної англійської мови.
В залежності від форми дієслова дієслівні словосполучення розподіляються на дві великі групи: предикативні словосполучення (дієслівні словосполучення з ядром-дієсловом в особовій формі) та неособові дієслівні словосполучення (словосполучення, ядро яких виражене однією з неособових форм).
Ознаками двох типів дієслівних словосполучень служать службові дієслова, форми деяких неправильних дієслів та закінчення.